Затримка менструації і можлива вагітність
Найперший і найпростіший метод самодіагностики – це тест на вагітність.
Жіночий організм – точна система, в якій індикатором загального стану здоров’я служить менструальний цикл. При цьому кожна жінка хоча б раз у житті стикалася з ситуацією, коли звичний графік збивається – менструальні виділення відсутні або місячні мажуться, але не починаються. Вияснити причини затримки та усунути проблеми допоможе гінеколог.
Як працює тест на вагітність
Тест визначає концентрацію ХГЧ в сечі. Так називають гормон, який виробляється ворсинами хоріона (частиною плаценти плода) з 6-10 дня після запліднення. Він є найбільш раннім маркером визначення вагітність.
Тести відрізняються по чутливості, найточніший з чутливістю 10-25 МО/л, дозволяє діагностувати вагітність навіть через 7-10 днів після передбачуваного зачаття, але рекомендують проводити тест з 1 дня затримки менструації.
Якщо причиною затримки менструації стали 2 смужки на тесті, то наступним кроком має бути консультація гінеколога. Найімовірніше, лікар запропонує записатись на УЗД. Якщо пройшло достатньо часу з першого дня затримки, Ви зможете побачити плодове яйце в порожнині матки.
Якщо не видно на УЗД
Але буває так, що вагітність видно не відразу, не варто відразу переживати. Необхідно зрозуміти точний рівень ХГЧ в крові, і в залежності від значення, скорегувати дату проведення УЗ-діагностики. До 7-8 тижні вагітності ХГЧ подвоюється кожні 2 дні, з максимальним піком на 10-11 тижні, після чого починає поступово знижуватися.
Коли здавати кров
Для того, щоб отримати діагностично значимий результат, рекомендується здавати кров з 1 дня затримки менструації. Бажано натщесерце, або через 5-6 годин голодування.
Для того, щоб розуміти як розвивається вагітність, оцінюють зростання гормону в динаміці, кожні 2-3 дні.
Значення ХГЧ вище 2000 МО / л свідчить про те, що вагітність повинна візуалізуватися в матці, але найчастіше це стає можливим і при значеннях ХГЧ 800-1000 МЕ / мл.
Причини затримки місячних, крім вагітності
Затримка менструації не завжди вказує на вагітність. Часто зустрічаються ситуації, коли скарг у жінки немає, усі результати обстежень в нормі, а менструація не настає.
Можливі причини порушення менструального циклу визначаються залежно від кількості днів затримки місячних.
| Тривалість затримки | Можливі причини |
| 2 дні | норма |
| 5 днів | інтенсивна фізична активність, стрес |
| 6 днів | норма, якщо тривалість місячних 30-31 день |
| 7 днів | вагітність, стрес, інтенсивні тренування, зміна клімату |
| 10 днів | вагітність, прийом або відмова від контрацептивів |
| 15 днів (негативний тест) | ендокринні (гіпер- або гіпоактивність щитоподібної залози) або гінекологічні (міома матки) захворювання, надмірна вага |
| 20 днів (негативний тест) | ендокринні або гінекологічні (недостатність яєчників) патології, ожиріння |
| 2 місяці | вагітність, грудне вигодовування, підлітковий вік, пременопауза, низька вага, ожиріння, дисфункція яєчників |
Нормальні (фізіологічні) причини затримки
До цієї групи відносяться фактори, пов’язані зі способом життя та зовнішнім середовищем. Основна причина таких порушень – підвищення рівня кортизолу, відомого як гормон стресу, внаслідок:
- хронічного фізичного або психологічного стресу;
- надто інтенсивних фізичних навантажень;
- суворих обмежень в харчуванні;
- різкої зміни маси тіла;
- дефіциту ваги, ожиріння;
- зміни часових поясів.
Також може бути затримка у молодих дівчат при встановленні регулярного циклу, а у жінок при прийомі гормональних препаратів та перед початком клімаксу. Ще одна причина – природна варіація циклу, що є нормою.
Патогенні причини затримки
Якщо затримка повторюється регулярно, це може бути ознакою захворювань, до яких належать:
- вроджені патології (нечутливість до андрогенів, синдром Тернера);
- синдром полікістозних яєчників (СПКЯ);
- ендометріоз;
- запальні захворювання органів малого тазу;
- поліпи та міоми матки;
- синдром Ашермана;
- хронічні хвороби (целіакія, цукровий діабет);
- пухлини гіпофізу та гіпоталамуса;
- патології щитоподібної залози (гіпотиреоз, гіпертиреоз);
- порушення в функціонуванні печінки;
- захворювання надниркових залоз (гіперкортицизм, хвороба Аддісона, синдром Нельсона);
- прийом контрацептивів або різка відмова від них;
- безконтрольний прийом антидепресантів, нейролептиків, протисудомних та хіміотерапевтичних препаратів.
Що робити для відновлення циклу
Якщо не вагітна і серйозних патологій не виявлено, нормалізувати менструальний цикл допоможуть:
- збалансоване харчування, з достатньою кількістю жирів, вуглеводів та білків;
- правильний режим сну (не менше 7-8 годин);
- помірні регулярні фізичні навантаження (прогулянки, плавання, йога);
- нормалізація режиму праці та відпочинку.
Останні статті
