Нейропатія: симптоми, причини та лікування

Нейропатія – це захворювання, викликане ураженням периферичних нервів. Його основними симптомами є ослаблення, оніміння, біль чи відчуття поколювання в нижніх та верхніх кінцівках та інших частинах тіла. Постраждати від хвороби можуть будь-які дрібні нерви у людському організмі.

Щоб краще зрозуміти, якими бувають перші симптоми нейропатії і коли варто звернутися до лікаря, ми підготували цю статтю.

У ній ви дізнаєтеся, як проходить діагностика, зокрема обстеження ЕНМГ, та які сучасні методи лікування допомагають відновити нормальну роботу нервової системи.

Що таке нейропатія, чому вона виникає та як її розпізнати

Діагноз нейропатія (невропатія) невропатолог ставить на підставі тих змін, які він спостерігає в роботі периферичних нервів пацієнта. Коли вони функціонують неправильно, порушується передача сигналів від головного мозку до всіх органів та систем організма. Це супроводжується неприємними відчуттями на кшталт порушень руху, слабкості м’язів та інших.

Коли розвивається невропатія:

• найчастіше захворювання виникає при цукровому діабеті. Глюкоза в крові, коли її рівень сягає високих цифр, здатна руйнувати дрібні судини, внаслідок чого нервові клітини не отримують кисень і поживні речовини в достатній кількості та пошкоджуються. Саме тому у багатьох пацієнтів з цукровим діабетом виникає діабетична нейропатія нижніх кінцівок;
• при отруєнні токсинами та при важких інфекційних захворюваннях;
• деякі хронічні хвороби, гормональні порушення також призводять до розвитку невропатії;
• при недостатньому надходженні вітаміну В та мікроелементів;
• внаслідок здавлення нервів.

Найпершими проявами невропатії лікарі називають слабкість та поколювання у кінцівках, їх оніміння починаючи з пальців, відчуття “мурашок”, надчутливість до дотиків, больові відчуття уздовж нервів.

Види нейропатії

При цьому захворюванні страждати можуть різні нерви,тому спеціалісти використовують наступну класифікацію невропатії:

• сенсорна нейропатія, що супроводжується неприємними відчуттями в шкірі та м’язах (поколювання, “мурашки”, оніміння);
• периферична, яскравим прикладом якої можна вважати карпальний синдром;
• моторна або рухова нейропатія, коли пацієнти стикаються з ослабленням м’язів, поступовою атрофією та судомами в них;
• вегетативна нейропатія, відома також як автономна. Призводить до порушень в роботі внутрішніх органів та систем.

Діагностика нейропатії та сучасні методи обстеження

Для встановлення точного діагнозу лікар-невролог зазвичай виконує наступні дії:

1. Оглядає пацієнта та збирає анамнез, оцінює рефлекси.
2. Призначає клінічні аналізи крові.
3. Проводить електронейроміографію (ЕНМГ), щоб встановити швидкість проведення нервових імпульсів.
4. Щоб підтвердити або спростувати наявність важких внутрішніх патологій, можуть бути також призначені КТ або МРТ.
5. Зазвичай лікар радить пацієнту записатись на УЗД нервів. Це просте та інформативне дослідження дозволяє швидко оцінити стан нервових волокон.

Дуже важливою є саме комплексна діагностика. адже тільки завдяки їй невролог може поставити точний діагноз та визначитися з подальшою терапією.

Лікування нейропатії

Після встановлення діагнозу починається лікування нейропатії, методи якого можуть відрізнятися в залежності від її типу. Але всі вони спрямовані на полегшення неприємних симптомів та відновлення пошкоджених нервів.

Пацієнту зазвичай проводиться:

• медикаментозна терапія (з використанням знеболювальних, протизапальних та вітамінних засобів, а також ліків для підвищення нервової провідності);
• фізіотерапія, масаж;
• лікування основного захворювання, яке призвело до розвитку нейропатії (діабету та інших);
• корекція харчування, лікувальна фізкультура.

Лікування невропатії потребує часу, але перші полегшення симптомів хворий, який дотримується всіх вимог лікаря та приймає призначені препарати, помічає вже досить швидко.

Часті запитання про нейропатію